Keywords
How to Cite
Abstract
The results of the analysis of the problem of the development of digital competence of future teachers of institutions of higher pedagogical education in domestic and scientific literature as one of the eight key competences of a modern specialist are highlighted. The
results of the master’s self-assessment of the level of its formation at the time of obtaining professional education are presented, and the method of calculating the results is described. The least developed indicators in the composition of digital competences are singled out: training of education seekers and evaluation of its results; use and analysis of digital resources in the educational process; development of digital competence and ability for professional development. Factors influencing the development of digital competence of future teachers and the basis of professional success are determined.
References
1. Althubyani, A. R. (2024). Digital Competence of Teachers and the Factors Affecting Their Competence Level: A Nationwide Mixed-Methods Study. Sustainability, 16, 2796. https://doi.org/10.3390/su16072796
2. Buinytska, O. (2018). Self-diagnostic test as one of the tools for determining the level of digital competence of masters. Open educational eenvironment of modern university, (5), 29–40. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2018.5.2940
3. Castro, G. D. R., Fernandez, M. C. G., & Colsa, Á. U. (2021). Unleashing the convergence amid digitalization and sustainability towards pursuing the Sustainable Development Goals (SDGs): A holistic review. Journal of Cleaner Production, 280, 122204.
4. Cattaneo, A. A., Antonietti, C., & Rauseo, M. (2022). How digitalised are vocational teachers? Assessing digital competence in vocational education and looking at its underlying factors. Computers & Education, 176, 104358. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2021.104358
5. Çebi, A.; Reiso ˘glu, ˙I. (2020). Digital competence: A study from the perspective of pre-service teachers in Turkey. J. New Approaches Educ. Res., 9, 294–308.
6. De Haan, J. (2004). A multifaceted dynamic model of the digital divide. IT & Society, 1(7), 66–88.
7. EC. (2022). Europeʼs Digital Decade: digital targets for 2030. http://surl.li/ezpay
8. European Commission. (2020a). Digital Education Action Plan 2021–2027. Resetting education and training for the digital age (Communication from the commission to the european parliament, the council, the european economic and social committee and the committee of the regions, 30.9.2020 COM/2020/624 final). http://surl.li/rymbxp
9. European Commission. (2022). European Declaration on Digital Rights and Principles. https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/european-declaration-digital-rights-and-principles
10. Instefjord, E. J., & Munthe, E. (2017). Educating digitally competent teachers: A study of integration of professional digital competence in teacher education. Teaching and teacher education, 67, 37–45.
11. Kadees, S. (2022). Science Teacher’s Digital Age Skills and its Relation to Some Variables: A Descriptive Study. J. AlFauum Univ. Physiol. Educ. Sci. 2022, 16, 531–590.
12. Lucas, M., Bem-Haja, P., Siddiq, F., Moreira, A., & Redecker, C. (2021). The relation between in-service teachers’ digital competence and personal and contextual factors: What matters most? Comput. Educ. 160, 104052.
13. Lund, A., Furberg, A., Bakken, J., & Engelien, K. L. (2014). What does professional digital competence mean in teacher education? Nordic journal of digital literacy, 9(4), 280–298.
14. Близнюк, О., & Гоцанюк, Т. (2024). Цифрова компетентність серед ключових складових професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти: теоретичні інтерпретації. Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 11(1), 164–172. https://doi.org/10.15330/jpnu.11.1.164-172
15. Гриневич, Л. М., Морзе, Н. В., Вембер, В. П., & Бойко, М. А. (2021). Роль цифрових технологій у розвитку екосистеми STEM-освіти. Інформаційні технології та засоби навчання, 83(3), 1–25. https://doi.org/10.33407/itlt.v83i3.4461
16. Іванова, С. М., Вакалюк, Т. А., Мінтій, І. С., & Кільченко, А. В. (2022). Інформаційно-цифрові технології як засоби оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 4(1). https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4114
17. Кабінет Міністрів України. (2022). Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти на 2022–2032 рр. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 286-р. http://surl.li/cbbvyd
18. Кузьмінська, О. Г. (2020). Теоретико-методичні засади проєктування і застосування цифрового освітнього середовища наукової комунікації магістрів-дослідників [Дис. доктор пед. наук. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка]. Національний репозитарій академічних текстів. НРАТ/NRAT - National Repository of Academic Texts, Ukraine (ukrintei.ua)
19. Міністерство освіти і науки України. (2021c). Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки для другого (магістерського рівня) вищої освіти. Наказ МОН України від 11.05.2021 р. № 520. 011.Osvitni.ped.nauky.mahistr_17.06.docx (live.com).
20. Опис рамки цифрової компетентності для громадян України (2021). http://surl.li/obghdv
21. Петренко, Л. М. (2023). Розвиток цифрової компетентності майбутніх викладачів педагогічних закладів вищої освіти: цільові й змістові орієнтири. У Науково-методичні засади інформаційно-аналітичного супроводу цифрової трансформації освіти і педагогіки в умовах воєнного стану (с. 21–23). https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/736002
22. Петренко, Л. М. (2023a). Концептуальні засади підготовки майбутніх викладачів педагогічного закладу вищої освіти в умовах цифрової трансформації суспільства. У Вісник кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», 1(7), 140–151. https://doi.org/10.35387/ucj.1(7).2023.140-151
23. Петренко, Л. М. (2023b). Розвиток цифрової компетентності майбутніх викладачів педагогічних закладів вищої освіти: цільові й змістові орієнтири. У Науково-методичні засади інформаційно-аналітичного супроводу цифрової трансформації освіти і педагогіки в умовах воєнного стану (с. 21–23). https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/736002
24. Петренко, Л. М. (2024b). Детермінанти професійного успіху майбутніх викладачів закладів вищої педагогічної освіти. У Петренко Л. М., Кучерявий О. Г., Лавріненко О. А., Тринус О. В., & Козубцов І. М. (ред.). Цифровий супровід професійної підготовки майбутніх викладачів у воєнний та повоєнний час. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. http://ipood.com.ua/e-library/
25. Петренко, Л., Кучерявий, О., & Лавріненко, О. (2024). Теоретичні і методичні засади підготовки майбутнього викладача закладу вищої педагогічної освіти до професійної діяльності в умовах цифровізації суспільства: монографія. ТОВ «Юрка Любченка».
26. Пономарьов, О. С. (2023). Реалізація можливостей цифрових освітніх сервісів і ресурсів в умовах розвитку технологій змішаного навчання. Педагогічні науки: теорія та практика, 2, 136–140. https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-19
27. Султанова, Л. Ю., & Прокоф’єва, М. (2022). Цифрова безпека в галузі вищої освіти: аналітичні матеріали. Імекс-ЛТД.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Copyright (c) 2024 Лариса Петренко